ко́кнуть
verboperfectivo
Par de aspecto ко́катьromper; quebrar, cascar
Significados
- romperразбить
- romper, cascar
- liquidarубить
- quebrarразбить
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | ко́кну |
| ты | ко́кнешь |
| он / она / оно | ко́кнет |
| мы | ко́кнем |
| вы | ко́кнете |
| они | ко́кнут |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | ко́кнул |
| Femenino | ко́кнула |
| Neutro | ко́кнуло |
| Plural | ко́кнули |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | ко́кни |
| Plural | ко́кните |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | ко́кнувший |
| Pasivo | — | ко́кнутый |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | ко́кнув, кокнувши |