заче́сть
verboperfectivo
Par de aspecto зачи́тыватьleer en voz alta; leer públicamente
Significados
- leer en voz alta, acreditar
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | зачту́ |
| ты | зачтёшь |
| он / она / оно | зачтёт |
| мы | зачтём |
| вы | зачтёте |
| они | зачту́т |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | зачёл |
| Femenino | зачла́ |
| Neutro | зачло́ |
| Plural | зачли́ |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | зачти́ |
| Plural | зачти́те |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | — |
| Pasivo | — | зачтённый |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | зачтя́ |