заучи́ть
verboperfectivo
Par de aspecto зау́чиватьaprender de memoria; memorizar
Significados
- aprender de memoria, agobiar con estudio
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | заучу́ |
| ты | зау́чишь |
| он / она / оно | зау́чит |
| мы | зау́чим |
| вы | зау́чите |
| они | зау́чат |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | заучи́л |
| Femenino | заучи́ла |
| Neutro | заучи́ло |
| Plural | заучи́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | заучи́ |
| Plural | заучи́те |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | заучи́вший |
| Pasivo | — | зау́ченный |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | заучи́в, заучивши |