запла́кать
verboperfectivo
Par de aspecto пла́катьlamentar; llorar
Significados
- echarse a llorar
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | запла́чу |
| ты | запла́чешь |
| он / она / оно | запла́чет |
| мы | запла́чем |
| вы | запла́чете |
| они | запла́чут |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | запла́кал |
| Femenino | запла́кала |
| Neutro | запла́кало |
| Plural | запла́кали |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | запла́чь |
| Plural | запла́чьте |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | запла́кавший |
| Pasivo | — | запла́канный |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | запла́кав, заплакавши |
