жу́чить
verboimperfectivo
Significados
- atosigar, fastidiar
Conjugación
| Presente | |
|---|---|
| я | жу́чу |
| ты | жу́чишь |
| он / она / оно | жу́чит |
| мы | жу́чим |
| вы | жу́чите |
| они | жу́чат |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | жу́чил |
| Femenino | жу́чила |
| Neutro | жу́чило |
| Plural | жу́чили |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | жу́чь |
| Plural | жу́чьте |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | жу́чащий | жу́чивший |
| Pasivo | жу́чимый | жу́ченный |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | жу́ча | жучив, жучивши |