дозво́лить
verboperfectivo
Par de aspecto дозволя́тьpermitir; autorizar, dejar
Significados
- permitir, autorizar
Conjugación
| Futuro | |
|---|---|
| я | дозво́лю |
| ты | дозво́лишь |
| он / она / оно | дозво́лит |
| мы | дозво́лим |
| вы | дозво́лите |
| они | дозво́лят |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | дозво́лил |
| Femenino | дозво́лила |
| Neutro | дозво́лило |
| Plural | дозво́лили |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | дозво́ль |
| Plural | дозво́льте |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | — | дозво́ливший |
| Pasivo | — | дозво́ленный |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | — | дозво́лив, дозволивши, дозво́ля |