дича́ть
verboimperfectivo
Par de aspecto одича́тьhacerse salvaje; hacerse salvaje
Significados
- asilvestrarse, aislarse
Conjugación
| Presente | |
|---|---|
| я | дича́ю |
| ты | дича́ешь |
| он / она / оно | дича́ет |
| мы | дича́ем |
| вы | дича́ете |
| они | дича́ют |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | дича́л |
| Femenino | дича́ла |
| Neutro | дича́ло |
| Plural | дича́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | дича́й |
| Plural | дича́йте |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | дича́ющий | дича́вший |
| Pasivo | — | — |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | дича́я | дичав, дичавши |