вы́городивший
adjetivo
Significados
- que exculpó, que encubrió
- que cercó, que separó
Declinación
| Caso | Masculino | Neutro | Femenino | Plural |
|---|---|---|---|---|
| Nominativo | вы́городивший | вы́городившее | вы́городившая | вы́городившие |
| Genitivo | вы́городившего | вы́городившего | вы́городившей | вы́городивших |
| Dativo | вы́городившему | вы́городившему | вы́городившей | вы́городившим |
| Acusativo | вы́городившего, вы́городивший | вы́городившее | вы́городившую | вы́городивших, вы́городившие |
| Instrumental | вы́городившим | вы́городившим | вы́городившей, вы́городившею | вы́городившими |
| Preposicional | вы́городившем | вы́городившем | вы́городившей | вы́городивших |