волочи́ть
verboimperfectivo
Par de aspecto уволо́чьllevar arrastrando, robar
Significados
- arrastrarтащить
- arrastrar, tirar de
- trefilarтянуть проволоку
Conjugación
| Presente | |
|---|---|
| я | волочу́ |
| ты | воло́чишь |
| он / она / оно | воло́чит |
| мы | воло́чим |
| вы | воло́чите |
| они | воло́чат |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | волочи́л |
| Femenino | волочи́ла |
| Neutro | волочи́ло |
| Plural | волочи́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | волочи́ |
| Plural | волочи́те |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | волоча́щий | волочи́вший |
| Pasivo | волочи́мый | волочённый |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | волоча́ | волочи́в, волочивши |