вкореня́ть
verboimperfectivo
Significados
- arraigar, inculcar
Conjugación
| Presente | |
|---|---|
| я | вкореня́ю |
| ты | вкореня́ешь |
| он / она / оно | вкореня́ет |
| мы | вкореня́ем |
| вы | вкореня́ете |
| они | вкореня́ют |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | вкореня́л |
| Femenino | вкореня́ла |
| Neutro | вкореня́ло |
| Plural | вкореня́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | вкореня́й |
| Plural | вкореня́йте |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | вкореняющий | вкоренявший |
| Pasivo | вкореняемый | — |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | вкореняя | вкореняв, вкоренявши |