блиста́ть
verboimperfectivo
Par de aspecto блесну́тьdestellar, lucirse; brillar, relucir
Significados
- brillar
- resplandecersame as блестеть; poetic
Conjugación
| Presente | |
|---|---|
| я | блиста́ю |
| ты | блиста́ешь |
| он / она / оно | блиста́ет |
| мы | блиста́ем |
| вы | блиста́ете |
| они | блиста́ют |
| Pasado | |
|---|---|
| Masculino | блиста́л |
| Femenino | блиста́ла |
| Neutro | блиста́ло |
| Plural | блиста́ли |
| Imperativo | |
|---|---|
| Singular | блиста́й |
| Plural | блиста́йте |
Participios
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Activo | бле́щущий | блиста́вший |
| Pasivo | — | — |
| presente | pasado | |
|---|---|---|
| Gerundios | блеща́, блиста́я | блистав, блиставши |