удовлетворя́ться удовлетворяться
verbimperfective
Meanings
- to be satisfiedreflexive
Conjugation
| Present |
|---|
| я | удовлетворя́юсь |
|---|
| ты | удовлетворя́ешься |
|---|
| он / она / оно | удовлетворя́ется |
|---|
| мы | удовлетворя́емся |
|---|
| вы | удовлетворя́етесь |
|---|
| они | удовлетворя́ются |
|---|
| Past |
|---|
| Masculine | удовлетворя́лся |
|---|
| Feminine | удовлетворя́лась |
|---|
| Neuter | удовлетворя́лось |
|---|
| Plural | удовлетворя́лись |
|---|
| Imperative |
|---|
| Singular | удовлетворя́йся |
|---|
| Plural | удовлетворя́йтесь |
|---|
Participles
| present | past |
|---|
| Active | удовлетворя́ющийся | удовлетворя́вшийся |
|---|
| Passive | — | — |
|---|
| present | past |
|---|
| Verbal adverbs | удовлетворя́ясь | удовлетворявшись |
|---|