проворча́ть
verbperfective
Aspect partner ворча́тьgrumble; grumble, growl, snarl
Meanings
- mutter, grumble
Conjugation
| Future | |
|---|---|
| я | проворчу́ |
| ты | проворчи́шь |
| он / она / оно | проворчи́т |
| мы | проворчи́м |
| вы | проворчи́те |
| они | проворча́т |
| Past | |
|---|---|
| Masculine | проворча́л |
| Feminine | проворча́ла |
| Neuter | проворча́ло |
| Plural | проворча́ли |
| Imperative | |
|---|---|
| Singular | проворчи́ |
| Plural | проворчи́те |
Participles
| present | past | |
|---|---|---|
| Active | — | проворча́вший |
| Passive | — | — |
| present | past | |
|---|---|---|
| Verbal adverbs | — | проворча́в, проворчавши |
