отвяза́ться
verbperfective
Aspect partner отвя́зыватьсяcome untied; get loose
Meanings
- to sever ties
Conjugation
| Future | |
|---|---|
| я | отвяжу́сь |
| ты | отвя́жешься |
| он / она / оно | отвя́жется |
| мы | отвя́жемся |
| вы | отвя́жетесь |
| они | отвя́жутся |
| Past | |
|---|---|
| Masculine | отвяза́лся |
| Feminine | отвяза́лась |
| Neuter | отвяза́лось |
| Plural | отвяза́лись |
| Imperative | |
|---|---|
| Singular | отвяжи́сь |
| Plural | отвяжи́тесь |
Participles
| present | past | |
|---|---|---|
| Active | — | отвяза́вшийся |
| Passive | — | — |
| present | past | |
|---|---|---|
| Verbal adverbs | — | отвяза́вшись |
Examples
- Отвяжи́сь.Back off.