обруча́вшийся обручавшийся

adjective

Meanings

  1. engaged, betrothed

Declension

CaseMasculineNeuterFemininePlural
Nominativeобруча́вшийсяобруча́вшеесяобруча́вшаясяобруча́вшиеся
Genitiveобруча́вшегосяобруча́вшегосяобруча́вшейсяобруча́вшихся
Dativeобруча́вшемусяобруча́вшемусяобруча́вшейсяобруча́вшимся
Accusativeобруча́вшегося, обруча́вшийсяобруча́вшеесяобруча́вшуюсяобруча́вшихся, обруча́вшиеся
Instrumentalобруча́вшимсяобруча́вшимсяобруча́вшейся, обруча́вшеюсяобруча́вшимися
Prepositionalобруча́вшемсяобруча́вшемсяобруча́вшейсяобруча́вшихся

Examples

  • Обруча́вшийся жених ждал свою невесту.
    The engaged groom was waiting for his bride.

обруча́ться обручаться

verbimperfective

Meanings

  1. to become engaged

Conjugation

Present
яобруча́юсь
тыобруча́ешься
он / она / онообруча́ется
мыобруча́емся
выобруча́етесь
ониобруча́ются
Past
Masculineобруча́лся
Feminineобруча́лась
Neuterобруча́лось
Pluralобруча́лись
Imperative
Singularобруча́йся
Pluralобруча́йтесь

Participles

presentpast
Activeобруча́ющийсяобруча́вшийся
Passive——
presentpast
Verbal adverbsобруча́ясьобручавшись