обруча́вший
adjective
Meanings
- betrothing, engagingperforming a betrothal
Declension
| Case | Masculine | Neuter | Feminine | Plural |
|---|---|---|---|---|
| Nominative | обруча́вший | обруча́вшее | обруча́вшая | обруча́вшие |
| Genitive | обруча́вшего | обруча́вшего | обруча́вшей | обруча́вших |
| Dative | обруча́вшему | обруча́вшему | обруча́вшей | обруча́вшим |
| Accusative | обруча́вшего, обруча́вший | обруча́вшее | обруча́вшую | обруча́вших, обруча́вшие |
| Instrumental | обруча́вшим | обруча́вшим | обруча́вшей, обруча́вшею | обруча́вшими |
| Prepositional | обруча́вшем | обруча́вшем | обруча́вшей | обруча́вших |
Examples
- Священник, обручавший их, произнес торжественную речь.The priest who betrothed them delivered a solemn speech.