нача́льствовать начальствовать

verbimperfective

Meanings

  1. command, be in command

Conjugation

Present
янача́льствую
тынача́льствуешь
он / она / ононача́льствует
мынача́льствуем
вынача́льствуете
онинача́льствуют
Past
Masculineнача́льствовал
Feminineнача́льствовала
Neuterнача́льствовало
Pluralнача́льствовали
Imperative
Singularнача́льствуй
Pluralнача́льствуйте

Participles

presentpast
Activeнача́льствующийнача́льствовавший
Passive——
presentpast
Verbal adverbsнача́льствуяначальствовавши