нахвата́ть
verbimperfective
Aspect partner нахва́тыватьto pick up, to acquire superficially, to grab up
Meanings
- get hold, pick up, grab
Conjugation
| Present | |
|---|---|
| я | нахвата́ю |
| ты | нахвата́ешь |
| он / она / оно | нахвата́ет |
| мы | нахвата́ем |
| вы | нахвата́ете |
| они | нахвата́ют |
| Past | |
|---|---|
| Masculine | нахвата́л |
| Feminine | нахвата́ла |
| Neuter | нахвата́ло |
| Plural | нахвата́ли |
| Imperative | |
|---|---|
| Singular | нахвата́й |
| Plural | нахвата́йте |
Participles
| present | past | |
|---|---|---|
| Active | — | нахвата́вший |
| Passive | — | нахва́танный |
| present | past | |
|---|---|---|
| Verbal adverbs | — | нахвата́в, нахватавши |