бунтова́вший
adjective
Meanings
- rebelling, revolting, rebellious, insurgent
Declension
| Case | Masculine | Neuter | Feminine | Plural |
|---|---|---|---|---|
| Nominative | бунтова́вший | бунтова́вшее | бунтова́вшая | бунтова́вшие |
| Genitive | бунтова́вшего | бунтова́вшего | бунтова́вшей | бунтова́вших |
| Dative | бунтова́вшему | бунтова́вшему | бунтова́вшей | бунтова́вшим |
| Accusative | бунтова́вшего, бунтова́вший | бунтова́вшее | бунтова́вшую | бунтова́вших, бунтова́вшие |
| Instrumental | бунтова́вшим | бунтова́вшим | бунтова́вшей, бунтова́вшею | бунтова́вшими |
| Prepositional | бунтова́вшем | бунтова́вшем | бунтова́вшей | бунтова́вших |
Examples
- Бунтовавший народ требовал перемен.The rebellious people demanded changes.