ударя́ть
فعلناقص
الزوج الصيغي уда́ритьصدم; ضرب
المعاني
- ضربбить
- هاجم، ضربнападать
- هاجمнападать
- ضرب، ركلбить
- طعن، شق
- نبر، شدد النطقставить ударение
- ضرب
تصريف الفعل
| المضارع | |
|---|---|
| я | ударя́ю |
| ты | ударя́ешь |
| он / она / оно | ударя́ет |
| мы | ударя́ем |
| вы | ударя́ете |
| они | ударя́ют |
| الماضي | |
|---|---|
| المذكر | ударя́л |
| المؤنث | ударя́ла |
| المحايد | ударя́ло |
| الجمع | ударя́ли |
| الأمر | |
|---|---|
| المفرد | ударя́й |
| الجمع | ударя́йте |
أسماء الفاعل والمفعول
| الحاضر | الماضي | |
|---|---|---|
| معلوم | ударя́ющий | ударя́вший |
| مجهول | ударя́емый | — |
| الحاضر | الماضي | |
|---|---|---|
| الحال الفعلي | ударя́я | ударя́в, ударявши |