сто́порить
فعلناقص
الزوج الصيغي засто́поритьأوقف; أبطأ
المعاني
- أوقف، ثبت، عطل
تصريف الفعل
| المضارع | |
|---|---|
| я | сто́порю |
| ты | сто́поришь |
| он / она / оно | сто́порит |
| мы | сто́порим |
| вы | сто́порите |
| они | сто́порят |
| الماضي | |
|---|---|
| المذكر | сто́порил |
| المؤنث | сто́порила |
| المحايد | сто́порило |
| الجمع | сто́порили |
| الأمر | |
|---|---|
| المفرد | сто́пори |
| الجمع | сто́порьте |
أسماء الفاعل والمفعول
| الحاضر | الماضي | |
|---|---|---|
| معلوم | сто́порящий | сто́поривший |
| مجهول | стопоримый | стопоренный |
| الحاضر | الماضي | |
|---|---|---|
| الحال الفعلي | сто́поря | стопорив, стопоривши |