слука́вивший слукавивший

صفة

المعاني

  1. ماكر، مخادع

تصريف الاسم

الحالةالمذكرالمحايدالمؤنثالجمع
الرفع (Nominative)слука́вившийслука́вившееслука́вившаяслука́вившие
الإضافة (Genitive)слука́вившегослука́вившегослука́вившейслука́вивших
المفعول غير المباشر (Dative)слука́вившемуслука́вившемуслука́вившейслука́вившим
النصب (Accusative)слука́вившего, слука́вившийслука́вившееслука́вившуюслука́вивших, слука́вившие
الأداة (Instrumental)слука́вившимслука́вившимслука́вившей, слука́вившеюслука́вившими
حرف الجر (Prepositional)слука́вившемслука́вившемслука́вившейслука́вивших

слука́вить слукавить

فعلتام
الزوج الصيغي лука́витьمكر، راوغ

المعاني

  1. نافق، لم يخلص
  2. احتال بخبث
  3. حرّف الحقيقة
  4. قال كلاما فارغا

تصريف الفعل

المستقبل
яслука́влю
тыслука́вишь
он / она / онослука́вит
мыслука́вим
выслука́вите
онислука́вят
الماضي
المذكرслука́вил
المؤنثслука́вила
المحايدслука́вило
الجمعслука́вили
الأمر
المفردслука́вь
الجمعслука́вьте

أسماء الفاعل والمفعول

الحاضرالماضي
معلوم—слука́вивший
مجهول——
الحاضرالماضي
الحال الفعلي—слука́вив, слукавивши