скома́ндовать
فعلتام
الزوج الصيغي кома́ндоватьقاد، تولى القيادة; أمر، أصدر أمرا
المعاني
- أمر، أصدر أمرا
تصريف الفعل
| المستقبل | |
|---|---|
| я | скома́ндую |
| ты | скома́ндуешь |
| он / она / оно | скома́ндует |
| мы | скома́ндуем |
| вы | скома́ндуете |
| они | скома́ндуют |
| الماضي | |
|---|---|
| المذكر | скома́ндовал |
| المؤنث | скома́ндовала |
| المحايد | скома́ндовало |
| الجمع | скома́ндовали |
| الأمر | |
|---|---|
| المفرد | скома́ндуй |
| الجمع | скома́ндуйте |
أسماء الفاعل والمفعول
| الحاضر | الماضي | |
|---|---|---|
| معلوم | — | скома́ндовавший |
| مجهول | — | скома́ндованный |
| الحاضر | الماضي | |
|---|---|---|
| الحال الفعلي | — | скома́ндовав, скомандовавши |
