скола́чивавший
صفة
المعاني
- كان يجمع، كان يكوّن
تصريف الاسم
| الحالة | المذكر | المحايد | المؤنث | الجمع |
|---|---|---|---|---|
| الرفع (Nominative) | скола́чивавший | скола́чивавшее | скола́чивавшая | скола́чивавшие |
| الإضافة (Genitive) | скола́чивавшего | скола́чивавшего | скола́чивавшей | скола́чивавших |
| المفعول غير المباشر (Dative) | скола́чивавшему | скола́чивавшему | скола́чивавшей | скола́чивавшим |
| النصب (Accusative) | скола́чивавшего, скола́чивавший | скола́чивавшее | скола́чивавшую | скола́чивавших, скола́чивавшие |
| الأداة (Instrumental) | скола́чивавшим | скола́чивавшим | скола́чивавшей, скола́чивавшею | скола́чивавшими |
| حرف الجر (Prepositional) | скола́чивавшем | скола́чивавшем | скола́чивавшей | скола́чивавших |