расчлени́ть
فعلتام
الزوج الصيغي расчленя́тьشَرَّحَ; قَطَّعَ
المعاني
- قطع الأوصال، جزأ
تصريف الفعل
| المستقبل | |
|---|---|
| я | расчленю́ |
| ты | расчлени́шь |
| он / она / оно | расчлени́т |
| мы | расчлени́м |
| вы | расчлени́те |
| они | расчленя́т |
| الماضي | |
|---|---|
| المذكر | расчлени́л |
| المؤنث | расчлени́ла |
| المحايد | расчлени́ло |
| الجمع | расчлени́ли |
| الأمر | |
|---|---|
| المفرد | расчлени́ |
| الجمع | расчлени́те |
أسماء الفاعل والمفعول
| الحاضر | الماضي | |
|---|---|---|
| معلوم | — | расчлени́вший |
| مجهول | — | расчленённый |
| الحاضر | الماضي | |
|---|---|---|
| الحال الفعلي | — | расчлени́в, расчленивши, расчленя́ |