распоряди́ться
فعلتام
الزوج الصيغي распоряжа́тьсяأَدَارَ; أَمَرَ
المعاني
- أمر
- أمر، أصدر أمرا
- تصرف، دبر، أدار
تصريف الفعل
| المستقبل | |
|---|---|
| я | распоряжу́сь |
| ты | распоряди́шься |
| он / она / оно | распоряди́тся |
| мы | распоряди́мся |
| вы | распоряди́тесь |
| они | распорядя́тся |
| الماضي | |
|---|---|
| المذكر | распоряди́лся |
| المؤنث | распоряди́лась |
| المحايد | распоряди́лось |
| الجمع | распоряди́лись |
| الأمر | |
|---|---|
| المفرد | распоряди́сь |
| الجمع | распоряди́тесь |
أسماء الفاعل والمفعول
| الحاضر | الماضي | |
|---|---|---|
| معلوم | — | распоряди́вшийся |
| مجهول | — | — |
| الحاضر | الماضي | |
|---|---|---|
| الحال الفعلي | — | распоряди́вшись, распорядя́сь |
