расположи́ть расположить

فعلتام

المعاني

  1. رتب، استمال، كسب
  2. رتب، صفin order

تصريف الفعل

المستقبل
ярасположу́
тырасполо́жишь
он / она / онорасполо́жит
мырасполо́жим
вырасполо́жите
онирасполо́жат
الماضي
المذكرрасположи́л
المؤنثрасположи́ла
المحايدрасположи́ло
الجمعрасположи́ли
الأمر
المفردрасположи́
الجمعрасположи́те

أسماء الفاعل والمفعول

الحاضرالماضي
معلوم—расположи́вший
مجهول—располо́женный
الحاضرالماضي
الحال الفعلي—расположи́в, расположивши