прокуси́ть прокусить

فعلتام

المعاني

  1. يعض حتى يخترق

تصريف الفعل

المستقبل
япрокушу́
тыпроку́сишь
он / она / онопроку́сит
мыпроку́сим
выпроку́сите
онипроку́сят
الماضي
المذكرпрокуси́л
المؤنثпрокуси́ла
المحايدпрокуси́ло
الجمعпрокуси́ли
الأمر
المفردпрокуси́
الجمعпрокуси́те

أسماء الفاعل والمفعول

الحاضرالماضي
معلوم—прокуси́вший
مجهول—проку́шенный
الحاضرالماضي
الحال الفعلي—прокуси́в, прокусивши