отмета́ть
فعلناقص
الزوج الصيغي отмести́يرفض تماما، يزيح
المعاني
- يرفض، يستبعد
تصريف الفعل
| المضارع | |
|---|---|
| я | отмета́ю |
| ты | отмета́ешь |
| он / она / оно | отмета́ет |
| мы | отмета́ем |
| вы | отмета́ете |
| они | отмета́ют |
| الماضي | |
|---|---|
| المذكر | отмета́л |
| المؤنث | отмета́ла |
| المحايد | отмета́ло |
| الجمع | отмета́ли |
| الأمر | |
|---|---|
| المفرد | отмета́й |
| الجمع | отмета́йте |
أسماء الفاعل والمفعول
| الحاضر | الماضي | |
|---|---|---|
| معلوم | отмета́ющий | отмета́вший |
| مجهول | отмета́емый | отмётанный |
| الحاضر | الماضي | |
|---|---|---|
| الحال الفعلي | — | отметав, отметавши |