ора́тор
اسممذكرعاقل/حي
المعاني
- خطيبтот, кто обладает даром произносить речи
- متحدث
- متحدثтот, кто произносит речь, выступает в (на) собрании
تصريف الاسم
| الحالة | المفرد | الجمع |
|---|---|---|
| الرفع (Nominative) | ора́тор | ора́торы |
| الإضافة (Genitive) | ора́тора | ора́торов |
| المفعول غير المباشر (Dative) | ора́тору | ора́торам |
| النصب (Accusative) | ора́тора | ора́торов |
| الأداة (Instrumental) | ора́тором | ора́торами |
| حرف الجر (Prepositional) | ора́торе | ора́торах |