оброни́ть обронить

فعلتام

المعاني

  1. ألقى، أسقط، أفلت من يده، سقط من يده

تصريف الفعل

المستقبل
яоброню́
тыобро́нишь
он / она / онообро́нит
мыобро́ним
выобро́ните
ониобро́нят
الماضي
المذكرоброни́л
المؤنثоброни́ла
المحايدоброни́ло
الجمعоброни́ли
الأمر
المفردоброни́
الجمعоброни́те

أسماء الفاعل والمفعول

الحاضرالماضي
معلوم—оброни́вший
مجهول—обро́ненный
الحاضرالماضي
الحال الفعليоброня́оброни́в, обронивши