нагруби́ть
فعلتام
الزوج الصيغي груби́тьأَغْلَظَ; أَفْحَشَ
المعاني
- أساء الأدب
تصريف الفعل
| المستقبل | |
|---|---|
| я | нагрублю́ |
| ты | нагруби́шь |
| он / она / оно | нагруби́т |
| мы | нагруби́м |
| вы | нагруби́те |
| они | нагрубя́т |
| الماضي | |
|---|---|
| المذكر | нагруби́л |
| المؤنث | нагруби́ла |
| المحايد | нагруби́ло |
| الجمع | нагруби́ли |
| الأمر | |
|---|---|
| المفرد | нагруби́ |
| الجمع | нагруби́те |
أسماء الفاعل والمفعول
| الحاضر | الماضي | |
|---|---|---|
| معلوم | — | нагруби́вший |
| مجهول | — | — |
| الحاضر | الماضي | |
|---|---|---|
| الحال الفعلي | — | нагруби́в, нагрубивши |