наворча́ть наворчать

فعلتام

المعاني

  1. تذمر، تمتم شاكيا

تصريف الفعل

المستقبل
янаворчу́
тынаворчи́шь
он / она / ононаворчи́т
мынаворчи́м
вынаворчи́те
онинаворча́т
الماضي
المذكرнаворча́л
المؤنثнаворча́ла
المحايدнаворча́ло
الجمعнаворча́ли
الأمر
المفردнаворчи́
الجمعнаворчи́те

أسماء الفاعل والمفعول

الحاضرالماضي
معلوم—наворча́вший
مجهول——
الحاضرالماضي
الحال الفعلي—наворчав, наворчавши