каню́чивший
صفة
المعاني
- متذمر، متسول بإلحاح
تصريف الاسم
| الحالة | المذكر | المحايد | المؤنث | الجمع |
|---|---|---|---|---|
| الرفع (Nominative) | каню́чивший | каню́чившее | каню́чившая | каню́чившие |
| الإضافة (Genitive) | каню́чившего | каню́чившего | каню́чившей | каню́чивших |
| المفعول غير المباشر (Dative) | каню́чившему | каню́чившему | каню́чившей | каню́чившим |
| النصب (Accusative) | каню́чившего, каню́чивший | каню́чившее | каню́чившую | каню́чивших, каню́чившие |
| الأداة (Instrumental) | каню́чившим | каню́чившим | каню́чившей, каню́чившею | каню́чившими |
| حرف الجر (Prepositional) | каню́чившем | каню́чившем | каню́чившей | каню́чивших |