изловчи́ться изловчиться

فعلتام

المعاني

  1. تدبر، تمكن بحيلة+verb

تصريف الفعل

المستقبل
яизловчу́сь
тыизловчи́шься
он / она / оноизловчи́тся
мыизловчи́мся
выизловчи́тесь
ониизловча́тся
الماضي
المذكرизловчи́лся
المؤنثизловчи́лась
المحايدизловчи́лось
الجمعизловчи́лись
الأمر
المفردизловчи́сь
الجمعизловчи́тесь

أسماء الفاعل والمفعول

الحاضرالماضي
معلوم—изловчи́вшийся
مجهول——
الحاضرالماضي
الحال الفعلي—изловча́сь, изловчи́вшись