дура́чивший
صفة
المعاني
- كان يخدع، كان يستغفل
تصريف الاسم
| الحالة | المذكر | المحايد | المؤنث | الجمع |
|---|---|---|---|---|
| الرفع (Nominative) | дура́чивший | дура́чившее | дура́чившая | дура́чившие |
| الإضافة (Genitive) | дура́чившего | дура́чившего | дура́чившей | дура́чивших |
| المفعول غير المباشر (Dative) | дура́чившему | дура́чившему | дура́чившей | дура́чившим |
| النصب (Accusative) | дура́чившего, дура́чивший | дура́чившее | дура́чившую | дура́чивших, дура́чившие |
| الأداة (Instrumental) | дура́чившим | дура́чившим | дура́чившей, дура́чившею | дура́чившими |
| حرف الجر (Prepositional) | дура́чившем | дура́чившем | дура́чившей | дура́чивших |