вспу́чивавшийся вспучивавшийся

صفة

المعاني

  1. كان ينتفخ، كان يتورمup

تصريف الاسم

الحالةالمذكرالمحايدالمؤنثالجمع
الرفع (Nominative)вспу́чивавшийсявспу́чивавшеесявспу́чивавшаясявспу́чивавшиеся
الإضافة (Genitive)вспу́чивавшегосявспу́чивавшегосявспу́чивавшейсявспу́чивавшихся
المفعول غير المباشر (Dative)вспу́чивавшемусявспу́чивавшемусявспу́чивавшейсявспу́чивавшимся
النصب (Accusative)вспу́чивавшегося, вспу́чивавшийсявспу́чивавшеесявспу́чивавшуюсявспу́чивавшихся, вспу́чивавшиеся
الأداة (Instrumental)вспу́чивавшимсявспу́чивавшимсявспу́чивавшейся, вспу́чивавшеюсявспу́чивавшимися
حرف الجر (Prepositional)вспу́чивавшемсявспу́чивавшемсявспу́чивавшейсявспу́чивавшихся

вспу́чиваться вспучиваться

فعلناقص

المعاني

  1. انتفخ، تمدد

تصريف الفعل

المضارع
явспу́чиваюсь
тывспу́чиваешься
он / она / оновспу́чивается
мывспу́чиваемся
вывспу́чиваетесь
онивспу́чиваются
الماضي
المذكرвспу́чивался
المؤنثвспу́чивалась
المحايدвспу́чивалось
الجمعвспу́чивались
الأمر
المفردвспу́чивайся
الجمعвспу́чивайтесь

أسماء الفاعل والمفعول

الحاضرالماضي
معلومвспу́чивающийсявспу́чивавшийся
مجهول——
الحاضرالماضي
الحال الفعليвспу́чиваясьвспучивавшись