воспроти́виться воспротивиться

فعلتام

المعاني

  1. عارض
  2. قاوم، اعترض

تصريف الفعل

المستقبل
явоспроти́влюсь
тывоспроти́вишься
он / она / оновоспроти́вится
мывоспроти́вимся
вывоспроти́витесь
онивоспроти́вятся
الماضي
المذكرвоспроти́вился
المؤنثвоспроти́вилась
المحايدвоспроти́вилось
الجمعвоспроти́вились
الأمر
المفردвоспроти́вься
الجمعвоспроти́вьтесь

أسماء الفاعل والمفعول

الحاضرالماضي
معلوم—воспроти́вившийся
مجهول——
الحاضرالماضي
الحال الفعلي—воспроти́вившись, воспроти́вясь