бунтова́вший бунтовавший

صفة

المعاني

  1. متمرد، ثائر

تصريف الاسم

الحالةالمذكرالمحايدالمؤنثالجمع
الرفع (Nominative)бунтова́вшийбунтова́вшеебунтова́вшаябунтова́вшие
الإضافة (Genitive)бунтова́вшегобунтова́вшегобунтова́вшейбунтова́вших
المفعول غير المباشر (Dative)бунтова́вшемубунтова́вшемубунтова́вшейбунтова́вшим
النصب (Accusative)бунтова́вшего, бунтова́вшийбунтова́вшеебунтова́вшуюбунтова́вших, бунтова́вшие
الأداة (Instrumental)бунтова́вшимбунтова́вшимбунтова́вшей, бунтова́вшеюбунтова́вшими
حرف الجر (Prepositional)бунтова́вшембунтова́вшембунтова́вшейбунтова́вших

бунтова́ть бунтовать

فعلناقص

المعاني

  1. تمرد، ثار
  2. تمرد، ثار، عصى

تصريف الفعل

المضارع
ябунту́ю
тыбунту́ешь
он / она / онобунту́ет
мыбунту́ем
выбунту́ете
онибунту́ют
الماضي
المذكرбунтова́л
المؤنثбунтова́ла
المحايدбунтова́ло
الجمعбунтова́ли
الأمر
المفردбунту́й
الجمعбунту́йте

أسماء الفاعل والمفعول

الحاضرالماضي
معلومбунту́ющийбунтова́вший
مجهولбунтуемыйбунтованный
الحاضرالماضي
الحال الفعليбунту́ябунтовавши