блаже́нствовать блаженствовать

فعلناقص

المعاني

  1. ينعم بالسعادة

تصريف الفعل

المضارع
яблаже́нствую
тыблаже́нствуешь
он / она / оноблаже́нствует
мыблаже́нствуем
выблаже́нствуете
ониблаже́нствуют
الماضي
المذكرблаже́нствовал
المؤنثблаже́нствовала
المحايدблаже́нствовало
الجمعблаже́нствовали
الأمر
المفردблаже́нствуй
الجمعблаже́нствуйте

أسماء الفاعل والمفعول

الحاضرالماضي
معلومблаже́нствующийблаже́нствовавший
مجهول——
الحاضرالماضي
الحال الفعليблаже́нствуяблаженствовавши