баламу́тивший
صفة
المعاني
- كان يبلبل، كان يثير
- كان يعكر، كان يكدر
تصريف الاسم
| الحالة | المذكر | المحايد | المؤنث | الجمع |
|---|---|---|---|---|
| الرفع (Nominative) | баламу́тивший | баламу́тившее | баламу́тившая | баламу́тившие |
| الإضافة (Genitive) | баламу́тившего | баламу́тившего | баламу́тившей | баламу́тивших |
| المفعول غير المباشر (Dative) | баламу́тившему | баламу́тившему | баламу́тившей | баламу́тившим |
| النصب (Accusative) | баламу́тившего, баламу́тивший | баламу́тившее | баламу́тившую | баламу́тивших, баламу́тившие |
| الأداة (Instrumental) | баламу́тившим | баламу́тившим | баламу́тившей, баламу́тившею | баламу́тившими |
| حرف الجر (Prepositional) | баламу́тившем | баламу́тившем | баламу́тившей | баламу́тивших |