абсолютизи́ровать
فعلناقص وتام
المعاني
- أطلق
- جعله مطلقا
- أضفى عليه صفة المطلق
تصريف الفعل
| المضارع | |
|---|---|
| я | абсолютизи́рую |
| ты | абсолютизи́руешь |
| он / она / оно | абсолютизи́рует |
| мы | абсолютизи́руем |
| вы | абсолютизи́руете |
| они | абсолютизи́руют |
| الماضي | |
|---|---|
| المذكر | абсолютизи́ровал |
| المؤنث | абсолютизи́ровала |
| المحايد | абсолютизи́ровало |
| الجمع | абсолютизи́ровали |
| الأمر | |
|---|---|
| المفرد | абсолютизи́руй |
| الجمع | абсолютизи́руйте |
أسماء الفاعل والمفعول
| الحاضر | الماضي | |
|---|---|---|
| معلوم | абсолютизи́рующий | абсолютизи́ровавший |
| مجهول | абсолютизи́руемый | абсолютизи́рованный |
| الحاضر | الماضي | |
|---|---|---|
| الحال الفعلي | абсолютизи́руя | абсолютизи́ровав, абсолютизировавши |